Розвиток творчих компетентностей учнів

Відділ освіти Полтавської районної державної адміністрації

Полтавський районний методичний кабінет КО(У,З) МСЦОЗО

Розсошенська гімназія

Полтавської районної ради Полтавської області

с. Розсошенці 2018

Маріїч Людмила Миколаївна, вчитель української мови та літератури Розсошенської гімназії Полтавської районної ради Полтавської області. Стаж роботи 24 роки, спеціаліст вищой кваліфікаційної категорії. Нагороджена грамотами відділу освіти Полтавської РДА (2013р., 2017р. ), Департаменту освіти і науки Полтавської облдержадміністрації (23.03.2015р., 16.10.2015р., 27.04.2016р., 07.03.2017р.)

Рецензенти:

Моргун О.І. – заступник директора з навчально-виховної роботи Розсошенської гімназії Полтавської районної ради Полтавської області

Остапенко Л.Ю. – методист районного методичного кабінету КО (У,З) МСЦОЗО Полтавської районної ради

У посібнику подано матеріали з використання методів та прийомів, які розвивають творчі компетентності учнів на уроках української мови.

Схвалено науково-методичною радою районного методичного кабінету КО (У,З) МСЦОЗО Полтавського району Полтавської районної ради (протокол від 19.02.2018 року №4)

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………...4

Опис досвіду роботи……………………………………………...7

Додатки…………………………………………………………....14

Граматичні категорії дієслова. Тренувальні вправи…………...16

Край повороту(Літературно-драматична композиція за твором М.Вороного «Євшан-зілля»)…………………………………….25

Лексичне значення слова. Ознайомлення із словниками……..36

Часи дієслів……………………………………………………….42  

Мистецтво бути подружжям…………………………………….47

Фотогалерея………………………………………………………55

Список використаних джерел…………………………………...61

ВСТУП

Талант - душевне багатство,

яке не можна вкрасти, але яке саме зникає,

якщо не знаходить виходу.

Валентин Борисов

Реалізуючи концепцію мовної освіти в Україні, що орієнтує на виховання національно-мовної особистості, громадянина, людини, яка шанує українську мову як державну, дбає про належний рівень мовної культури, вчителі-мовники велику увагу приділяють формуванню духовно багатої мовної особистості, виробляють вміння і навички комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови. Комунікативна та творча компетентності формуються завдяки постійній роботі із культури мовлення, засвоєння правил успішного спілкування, вміння слухати співрозмовника, установлення і підтримання контакту із ним, формулювання запитань і чіткої відповіді на них, аргументованого доведення власних думок. Учні вчаться будувати монологічні та діалогічні висловлення різних типів, жанрів мовлення, беруть участь у дискусіях. Як результат, гімназисти вміють аналізувати твердження, враховувати альтернативні погляди, синтезувати набуті знання й робити висновки, приймати рішення, складати висловлення відповідно до ситуації спілкування.

Творчість – вроджена риса характеру, якій не можна навчитися, це спосіб самовираження, саморегуляції дитини, її світобачення. Пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення відбувається на кожному уроці. Тому все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання.

Творчість у житті сучасної людини, це не тоді, коли вона може бути розумною, розсудливою, може читати книжки, зберігати у своїй пам'яті масу відомостей з різних галузей знань, при цьому не мати певного творчого задуму, натхнення, в такому випадку людина залишається лише споживачем інформації, а не творцем. А ось коли людина напише художній твір, створить музичну п’єсу, намалює картину, тоді спостерігається її результативна діяльність, породження нових матеріальних та духовних цінностей, розвиток творчих інтересів, цілеспрямованість творчих пошуків, наполегливість у реалізації творчих задумів. Кожна людина здатна до творчого діяння, необхідно лише зуміти оволодіти цими можливостями та здібностями.

Учитель гармонійно поєднує ремесло і творчість: нестандартність роботи, артистизм, поетичність мови, талант у спілкуванні з дітьми.

Люди все більше усвідомлюють, що саме творчість у наш час є найважливішою складовою творчого успіху. І здатність творити можна розвинути. Тому на уроках мови та літератури прагну постійно підтримувати творчість, спонукаю учнів нестандартно висловлювати думки, проявляти власний талант, активізую до роботи дітей різних рівнів навченості.

Одне із основних завдань сучасної школи вбачаю у  формуванні духовно багатої особистості. Уроки мови та літератури виховують в учнів відповідальність, вміння використовувати набуті знання для творчого розв’язання проблем, здатність до самоосвіти й саморозвитку та прагнення змінити на краще своє життя і життя країни.

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Діти охоче завжди чимось займаються.

Це дуже корисно, а тому не тільки

не слід цьому заважати,

але потрібно подбати, щоб завжди

у них було що робити.

Коменський Ян

     Мова – життя духовного основа. Ми – українці – й повинні пам’ятати своє коріння, берегти і розвивати рідну мову, адже на генетичному рівні у нас закладені почуття добра, співчуття, справедливості, людяності та материнська українська мова. Хто ж, як не вчителі, повинні доносити до дитячих сердець знання нашої мови, вчити використовувати їх у повсякденному спілкуванні.

Урок повинен формувати у дітей такі якості, як любов до Батьківщини, патріотизм, ідейно-християнські переконання, бережливе ставлення до природи і рідної культури, сумління у праці, справедливість, доброту. Тому на кожному уроці української мови прагну виховувати дітей через знання рідної мови та літератури. Використовуючи нові педагогічні технології, підбираючи цікаві тексти та ілюстрації, намагаюся і навчити, і виховати.

«Розвиток творчих компетентностей на уроках української мови та літератури», - методична проблема, над якою працюю останнім часом, актуальність вирішення її вбачаю в тому, що сучасне суспільство потребує творчих особистостей, здатних самостійно мислити, приймати нестандартні рішення, адаптувати знання в різних галузях, використовуючи сучасні технології, тому розвиток і реалізація потенціалу, закладеного від природи в дитині, – нагальне завдання сучасної освіти. Крім того, компетентнісний підхід на перше місце ставить не інформованість учня, а вміння розв’язувати проблеми за допомогою одержаних знань і набутих умінь. Тому на уроках мови та літератури прагну навчити дітей не тільки змістовно, логічно висловлювати думки, а й виробити необхідні навички грамотного письма.

Працюючи з учнями, розвиваю творчі здібності, підтримую зацікавленість, прагнення до самостійності, до критичного мислення. Моє завдання як учителя – управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного. Проводячи уроки, створюю ситуації, що сприяють творчій активності учнів, розвивають їх уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися.

Майбутнє нашої країни виростає за шкільною партою, а творить його учитель української мови та літератури. Наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу, красу, її минуле і майбутнє. На мою думку, найефективнішим засобом розвитку творчих компетентностей учнів є інтерактивні технології навчання, які передбачають навчальну взаємодію учнів, забезпечують облік індивідуальних особливостей, відкривають великі можливості для розвитку самовдосконалення. Вправи «Мікрофон», «Знайди і розділи по-чесному», «Ланцюжок», «Я – ти», «Лови помилку», «Цікава крамниця», гронування, міні-диспут, рольові ігри, інтерв’ю, пошуково-дослідницька робота допомагають розкрити творчі компетентності учнів різного рівня навченості.  

Знайомлячись із твором І. Нечуя-Левицького «Запорожці», п’ятикласники роблять повідомлення про життя, побут, військові дії запорожців. Цим самим спонукаю учнів до роботи із додатковою літературою. Часто гімназисти відповідь готують у формі презентації.

    Слідуючи проблемам наступності, на уроках української літератури вивчаємо матеріал у формі гри.

    Старшокласники, використовуючи інтерактивний метод «Прес», «Займи позицію», створюючи проекти, доводять свою думку стосовно проблеми, висловлюють власну позицію, обґрунтовують, наводять приклади, підсумовують сказане, створюють асоціативні кущі. Одним із видів роботи є складання тестових завдань самими учнями. Це передбачає і знання матеріалу, і вміння сформулювати питання.

    У процесі застосування технології критичного мислення виробляються вміння працювати в групах, розподіляти матеріал за ступенем новизни, бачити чужі та свої помилки; доводити, аргументувати, переконувати. Наголошую, що інформацію, отриману на уроках, учні повинні не заучувати, а розуміти й усвідомлювати.

    На уроках української літератури намагаюся розвивати комунікативні вміння учнів шляхом створення проблемних ситуацій, постановки дискусійних питань. Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності  школярів у процесі навчання: сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички коректного ведення дискусії, поглиблювати знання з обговорюваної проблеми. Дискусія навчає чути й розуміти співрозмовника, сприяє уточненню власних переконань, формуванню власного погляду на світ.

Цікавим видом роботи є створення п’ятирядкового сенкана, кросвордів, ребусів.

Творча компетентність виявляє здатність до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв’язання навчальних завдань. Використовую завдання креативного типу, як-от: продовжити текст твору (створити власне закінчення повісті І.Франка «Захар Беркут», змінити розв’язку оповідання «Федько-халамидник» В.Винниченка), скласти твір-послання письменникові чи літературному героєві, придумати лінгвістичну казку, створити словесні портрети частин мови, скласти кросворд, написати свої асоціації до дат, що мали велике значення в житті письменника, вибрати із тексту слова, що могли б стати епіграфом до уроку, обґрунтувати свій вибір. На уроках учні описують уявні картини, самостійно систематизують матеріал у вигляді схем, таблиць, захищають власні проекти; у молодших і середніх класах використовуються елементи дискусії, у старших-проводяться диспути.

    Щодо позаурочної роботи, підготувала і провела заходи, які допомагають усвідомити значення для нашого суспільства, для нашої держави подвиг українців-патріотів, воїнів АТО, українців-письменників: «Серце, що ритмами билось, вже заніміло навіки» (до вшанування пам’яті Олега Ольжича), вікторини до Дня української писемності, свято вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка, Фестиваль мов. Разом із учителем Мілаєвич О.В. готуємо виступи театрального колективу «Веснянка», що дає можливість широко розкрити творчі компетентності учнів, сценічні, артистичні, декламаторські можливості.   

      Сучасний урок – це досконала технологія, економія часу, особлива організація кожної його частини, самоосвіта учнів. У цьому плані на уроках подаю матеріал блоками-схемами. Заняття проходять шляхом нестандартних уроків. Учні подорожують по країні Синтаксису, вивчаючи вулиці Головних членів речення та провулки Другорядних членів. Подаючи новий матеріал із розділу «Лексика», використовую цікаві завдання про омоніми, синоніми, антоніми.  

    Готуючись до кожного уроку, прагну зробити процес навчання багатоаспектним: виробити в учнів уміння грамотно писати і висловлюватись, емоційно розповідати, доречно підбирати слова у певній ситуації, передавати своє ставлення до зображуваного. За таких умов реалізується кінцева мета вивчення мови і літератури у шкільному курсі освіти, а з іншого боку – школярі пізнають життя і всі його глибини,  вчаться не розгублюватися у його круговерті.

    Навчаючи дітей, переконалася, що сприйняття дитиною нових знань має бути осмисленим, гімназисти повинні розуміти сутність речей, творчо застосовувати знання в життєвих ситуаціях.

      Розвиток інтелекту учнів, вміння творчо мислити, застосовувати знання в різних життєвих ситуаціях - це основне завдання вчителя. Переконана і роблю все можливе, щоб навчити своїх вихованців самостійно вчитися, виробити і них уміння орієнтуватися в новій ситуації, бачити і ставити проблему, знаходити шляхи її розв'язання. Тому, подаючи новий матеріал, залучаю учнів до творчого пошуку, висловлення власної позиції щодо почутого або прочитаного. На уроках проводжу обговорення,  диспути. Так у 9 класі при вивченні теми «Г. Сковорода. Біблійна основа творчості. «Вступні двері до християнської добронравності», афоризми», - учні висловлювали думки щодо сучасного бачення світу та біблійних норм життя. Чи можна зараз бути справжнім християнином, чи філософські погляди Г. Сковороди морально не застаріли? Що потрібно взяти із собою у життєву дорогу? Починаючи ознайомлення із творчістю  І. Котляревського, дев’ятикласники підготували презентацію про життєвий і творчий шлях письменника-земляка, складали сенкани, аналізували твір, проявляли свої здібності у віршуванні.

    В 11 класі знайомилися із романом Валер'яна Підмогильного «Місто». Учні висловлювали думки про світові мотиви підкорення людиною міста, самоутвердження. Вправа «Займи позицію» допомогла зрозуміти, хто і як ставиться до проблем, порушених у творі, дехто співчував головному героєві, а деякі вважали його винним у складностях долі.

Пісні Марусі Чурай та доля легендарної  поетеси з Полтави зацікавили учнів 8 класу. Робота у групах не залишила осторонь нікого, сильніші допомагали слабшим, пояснювали матеріал. Восьмикласники робили висновки із почутого. Пісенна творчість легендарної Марусі прозвучала у виконанні восьмикласників. Трагічна історія життя дівчини з легенди запам’яталася і наштовхнула на роздуми.

У 8 класі гімназисти, презентуючи твір-мініатюру про птаха, ілюструють свою розповідь. Метод «Гронування» теж допомагає розкрити творчість, викликають один одного восьмикласники і на лінгвістичну дуель.

На кожному уроці намагаюся створити комфортні умови для взаємонавчання та взаємовиховання, основою яких є взаємодія усіх учасників навчального процесу. Впроваджую елементи технологій кооперативного та колективно-групового навчання, ситуативного моделювання та опрацювання дискусійних питань. Щоб з’ясувати емоційну готовність гімназистів до уроку чи актуалізувати опорні знання, використовую роботу в групах, парах, «Мікрофон», «Займи позицію», «Метод прес», «Незакінчені речення». Учні обмінюються компліментами чи побажаннями, за допомогою кольорових карток або частин мови визначають свій настрій, формулюють мету і завдання уроку,висловлюють очікування від нього.

Переконана: сучасний урок має навчити дитину вільно і толерантно спілкуватися. Тому прагну виявити творчі здібності особистості, індивідуальні нахили дітей. Впроваджую у навчально-виховний процес технологію глибокого засвоєння знань на основі схемно-знакових моделей (за В Шаталовим). Як на уроці мови, так і літератури готую індивідуальні, творчі, самостійні завдання, учні малюють ілюстрації до прочитаних творів, складають ребуси, пишуть акровірші. Старшокласники готують реферати, презентації, захищають проекти. З метою урізноманітнення форм роботи на уроках мови використовую різні види диктантів: тематичні, ілюстровані.    

Плануючи уроки рідної мови у середніх класах, беру до уваги вікові особливості дітей: п’ятикласники не готові реально оцінити навколишню дійсність, бо  живуть у власному світі казки. Тож як вчитель-словесник формую стійкі, свідомі читацькі інтереси, навчаю вмінню пояснити свою оцінку літературним героям та творам в цілому. Слідуючи проблемам наступності, на уроках української літератури вивчаємо теорію у формі гри: п’ятикласники з такими поняттями не зустрічалися у молодшій школі, їм важко зрозуміти літературні терміни, а ігрові моменти допомагають їх зрозуміти і засвоїти.

Засобами рідного слова намагаюся вплинути на школярів, формувати і збагачувати їх внутрішній світ, розвивати інтелект та творчі здібності.

Майбутнє нашого суспільства і моральний клімат залежатиме від того, що відбуватиметься у душах молодого покоління. А ми з вами, шановні вчителі мови та літератури, відповідаємо за тих, кого виховали. І дуже хочеться, щоб уроки рідної мови збуджували дитячу душу до світлих мрій, до щасливого, творчого майбутнього.

ДОДАТКИ

Тема. Граматичні категорії дієслова.

Тренувальні вправи

Мета. Систематизувати знання учнів про дієслівні категорії; формувати вміння визначати їх у дієсловах;
•  розвивати творчу уяву, пам'ять, логічне мислення;
• виховувати в учнів любов до рідної мови, повагу до історичного минулого нашого народу
Тип уроку. Урок-розслідування (формування мовної компетенції)

Обладнання. Дидактичний та ілюстративний матеріал, проектор, комп’ютер

План та хід уроку

І. Оргмомент.

Учитель. Добрий день, шановні учні. Сьогодні я у вас не випадково, зараз усе поясню, а відразу познайомимося. Пропоную стати в коло дружби, утворимо ланцюжок. Назвіть, будь ласка, своє ім’я і що ви любите робити. (Учитель починає).

    Дуже вам вдячна, адже ми всі зараз проведемо розслідування. Так-так. Коли я до вас їхала, то у мене викрали усі дієслова. Нам потрібно їх віднайти і повернути у тему уроку. Адже без них наша мова не буде такою чарівною, барвистою, мелодійною, милозвучною. Сьогодні ми будемо вести протокол нашого розслідування у зошитах.   

Протокол — це один із найпоширеніших документів. У ньому записують хід і результати проведення зборів, засідань.

(СЛАЙД 2)

    Запишіть у зошити число, класна робота. Наша справа має назву «Граматичні категорії дієслова. Тренувальні вправи». Вона співпадає з темою уроку.

ІІ Актуалізація знань і умінь

Учитель. З чого ж ми почнемо? Розділимося на дві групи: одні будуть слідчими, а інші – оперативною групою. Пропоную оперативній групі підготувати звіт про дієслова, відповівши на поставлені питанні. А слідча група опрацює текст і визначить, скільки у тексті є дієслів і до яких форм вони належать.

Завдання для  оперативної групи.

1. Що таке дієслово?
2. Які морфологічні категорії воно має?
3. Що ви знаєте про спосіб дієслова?
4. Назвіть часи дієслова, наведіть приклади.
5. Яким буває вид дієслова?
6. Які дієслова належать до І та до ІІ дієвідміни?
7. Які особи є у розшукуваного?

(СЛАЙД  3)

Завдання для слідчої групи.   

Прочитайте і визначте, скільки у тексті дієслів і до яких форм вони належать.

Скільки слів у сучасній українській мові? Задумливо не морщіть чола і заспокойтесь. На це питання не може відповісти ніхто: ні сивий академік, ні найталановитіший мовознавець, ні учитель, ні учень. Адже мова сформована протягом віків. Кожне покоління, збагативши її, передавало цей національний скарб нащадкам. Хіба можна порахувати усі слова сучасної української мови. Це загальновживані слова літературної мови, терміни різних наук, професіоналізми, діалектні та застарілі слова.

    У мудрому східному афоризмі сказано: «Якби море було чорнилом, то швидше б висохло море, ніж слова». (І. Вихованець)

Особові форми	Неозначена форма	Діє- прикметнк	Діє- прислівник	Безособові форми на но-, то-
Морщіть заспокойтесь може передавало було висохло	Відповісти порахувати	сформована	збагативши	сказано

ІІІ. Виконання вправ.

Учитель. Докази ми зібрали, перейдемо до справи. Наша робота повинна бути небагатослівною, бо кожне сказане слово може повернути проти справи. Пропоную диктант-мовчанку.

Диктант-мовчанка (СЛАЙД  4 – 8)

Учням демонструються картинки, а вони повинні до кожної дібрати по 2 дієслова в неозначеній формі, (для слідчих). Записати по 2 дієслова у наказовому способі (для оперативної групи)

   

Хвилинка відпочинку  (СЛАЙД 9)

Учитель. Зробимо у нашому розслідуванні невеличку перерву. Покладіть ручки, сядьте рівно, руки опустіть на коліна, закрийте очі і послухайте. Завдання виконуйте за словами.

Очі – дзеркало душі,

В них дивитися спіши.

Глибина очей бездонна,

Виражає настрій сповна.

Очі завжди тільки в парі,

Голубі, зелені, карі.

Бачить щоб усе яскраво,

Зробим для очей ми вправу.

Кинем поглядом навколо,

Вліво, вправо, вверх і долу.

Та на цьому не скінчимо,

Вправу знову повторімо.

Кинем поглядом навколо,

Вліво, вправо, вверх і долу.

Ось тепер уже пора

Взятись знову до пера.

(СЛАЙД 10)

Учитель. Ой, що це таке? Ви знаєте, що це? Яке відношення воно має до нашого розслідування?

1. QR- код

QR-код (англ. quick response — швидкий відгук) — двовимірний штрих-код, розроблений  японською компанією в 1994 році. Основна перевага QR-кода — це легке розпізнавання сканувальним обладнанням (в тому числі й фотокамерою мобільного телефона).

Виконання завдання із QR кодом.

2. «Ідентифікація слова»   (СЛАЙД  11)

Шановні учасники розслідування, надійшли нові докази. Ознайомтеся із текстом, встановіть дієслова. Слідча група, випишіть дієслова доконаного виду. Оперативна група, дієслова недоконаного виду. Поясніть, як ви їх знайшли?

Кожна сучасна мова має принаймні два періоди: дописьмовий і письмовий. Коли саме починається дописьмовий період, звичайно, точно неможливо встановити. Винахід і застосування письма датується по-різному для різних країн світу. Від початку ІІІ тисячоліття до н.е. на Близькому Сході та в Єгипті і від початку І тисячоліття в Європі (алфавітне письмо).

    Коли йдеться про нашу сучасну мову, то вона стає зрозумілим, що вона не ізольована від інших мов Європи й Азії. Якщо ми простежимо її коріння, тобто звідки вона виникла і розвинулася, то, насамперед, пошлемося на східнослов’янські мови, коли вони ще становили певну мовну єдність, без поділу на українську, білоруську і російську мови. Далі, заглиблюючись у сторіччя, ми скажемо про єдину слов’янську мову, а в до письмовий період – праслов’янську, споріднену з іншими індоєвропейськими мовами, тобто поширеними колись на просторі від Індії до Західної Європи.

    Початок розвитку слов’янської писемності пов’язаний з іменами солунських проповідників Костянтина і Мефодія, які проповідували християнство у Моравії (Чехія). Мова, для якої вони створили письмо, використавши грецьку абетку, мала назву староболгарської.

    Наше сучасне письмо походить від кирилиці (так само, як і російське, білоруське, сербське, болгарське) (За А. Білецьким)

Доконаний вид	Недоконаний вид
встановити         скажемо простежимо       створили виникла                   розвинулася пошлемося	має                      становили починається       проповідували датується            мала маємо                  походить йдеться

3. Учитель. У нашій справі виявилися ще одні докази. Але вони якісь неповні, пошкоджені. Я пропоную вам відновити обірваний доказ. Текст поділимо між обома групами.

«Обірваний доказ»  (СЛАЙД 12)

СВЯТОСЛАВ

На берег Дунаю приїхав візантійський імператор. Разом з ним прибули його полководці, одягнені у найкращий одяг, з почепленими ознаками. Імператор був певен, що князь Святослав зустріне його із знаменами та своїми ознаками. Він хотів перевершити князя.

Аж тут на плесі з’явився човен. Було видно, що на веслах сидять шестеро гребців, а сьомий стоїть біля керма. Поблизу берега човен круто завернув, ніс його занурився в пісок.

Гребці вийшли на берег. Від їхнього гурту відійшов чоловік, який щойно керував човном.

Він був одягнений, як і всі, в білу сорочку й білі штани. Біля пояса висів меч. На поголеній голові чоловіка сивіло, спадаючи до вуха, пасмо волосся.

Він високо тримав голову й трохи примруженими очима дивився на імператора. На губах під довгими вусами грала посмішка.

Князь Святослав наблизився до імператора, узявся правою рукою за руків’я меча та вклонився. Той дивився на князя, в його очах було здивування й розгубленість. Не чекав він, що руський князь буде одягнений, як звичайний воїн, не думав, що так просто, як рівний до рівного, підійде до нього.

І трапилося диво. Імператор, перед яким схилялися не тільки полководці, а й цілі народи, не обурився. За простотою руського князя він побачив щось велике й важливе.

Імператор і Святослав тихо рушили сипким піском. Вони ступили у княжий човен, сіли один проти одного. Почалася розмова.

(За С. Скляренком)

ІV. Підсумок уроку.   (СЛАЙД 13)

Заповнюємо «Дерево пізнання». Напишіть, будь ласка, що ви сьогодні зрозуміли, запам’ятали з нашого уроку, прочитайте і прикріпіть до дерева пізнання на дошці. Не забувайте, що ми українці, наша мова – українська, і не всі народи можуть пишатися тим, що у них є своя мова.

V. Домашнє завдання

Учитель. Які ви молодці. Але на цьому наша справа не закінчена. Пропоную закінчити наш протокол вдома творчим розслідуванням. Перед вами слова. Ви повинні об’єднати їх у текст. Складіть твір-фантазію. Вживайте дієслова різних часових форм.

Мова, зима, ліс, школа, поїзд, краса, літак, хатинка.

Учитель. Ми продовжимо шлях загадковою дорогою її величності Країни мови. Сподіваюся, що ви опануєте її якнайкраще. А у повсякденному житті бажаю, щоб ви використовували дієслова не в наказовому способі, щоб ви уміли цінувати, любити, допомагати, розуміти, бути гарними помічниками. На згадку про наш урок вам осінній талісман.

Тема. Край повороту

(Літературно-драматична композиція за твором М.Вороного «Євшан-зілля»)

Мета: вчити учнів виконувати драматичні твори, виразно декламувати;

виховувати любов до рідного краю, до культури народу, його творчості;

розвивати патріотичні почуття, виконавську майстерність, зв’язне мовлення.

Тип. Драматична постановка

Хід заходу

Дійові особи:

Володимир Мономах

Андрій – син половецького хана

Діти: Оленка, Катруся, Іринка, Тетянка, Тарасик, Іванко,        

мати, половецький хан, дочка хана, судець, дівчата

Сцена 1

(На подвір’ї Андрійко зустрічає Володимира Мономаха)

Мономах. Андрію, хлопче, а йди-но сюди. Дитя моє, що ти сьогодні робив, чим займався?

Андрій. Читав. Ось яка цікава книга, про героїв, про походи. Сильні то були все люди, шанували волю й вірність, честь, героїв і свободу. Я хотів таким би бути. Мати серце щире, добре. Поважати побратимів, у складний час не злякатись і не зрадити, не схибить.

Мономах. У тебе попереду все життя, дитино, але поважай старших, дослухайся до порад, май друзів і сам будь другом справжнім, вірним, відвертим.

(Чути голос здалеку)

Оленка. Андрію, Андрію, гайда до нас! Будемо разом грати.

Андрій (до Мономаха). А можна, я піду до дітей,чи Ви ще що хотіли?

Мономах. Та ні, йди, йди, пограй із дітьми, та не затримуйся. (Виходить)

(На сцені з’являються діти, Андрій підходить до них)

Оленка. Ми уже давно на тебе чекали. Чому ти так забарився?

Андрій. Хотів побачити князя, поговорити із ним, давно його не бачив.

Оленка. Та годі вам розмовляти, ідіть до нас. Послухаємо Катрусю, вона такі цікаві історії знає.

Катруся. Так що, знову я? І не набридло вам?

Усі. Ні, ні.

Катруся. То ж слухайте.

Один чоловік мав великого собаку. Пройшов час, собака постарів і вже не міг стерегти господарство. Не захотілося господареві даремно годувати собаку. Взяв із собою мотузку та камінь, посадив пса у човен і поплив. Відплив подалі від берега, став камінь до мотузки прив’язувати. Дивиться на нього собака розумними очима, ніби розуміє, що затіває його хазяїн. Прив’язав чоловік камінь  собаці нашию, піднявся і скинув тварину у воду. Собака пішов під воду, але при цьому човен так нахилився, що чоловік не втримався, і сам туди впав. Він став тонути. Раптом відчуває, що хтось його витягає. Виявилося, що у собаки відв’язався камінь, і він кинувся рятувати свого господаря. Схопив зубами за сорочку, виплив з ним на берег і впав ледве живий. Заплакав чоловік, обійняв свого рятівника, і стало йому соромно і боляче. До самої смерті годував і пестив він вірного друга.

Оленка. (Витирає очі рукою). Ой, як же так може бути, який цей песик добрий. Часом, у людей менше один до одного почуттів, ніж у цієї тваринки.

Іринка. Щоб вас хоч трохи розрадити, послухайте мою оповідку.

    Одного разу шляхом у місто йшли дівчатка – Ганнуся і Марійка. Кожна несла кошик із ягодами. Ганнуся все зітхала та охала, а Марійка все жартувала та сміялася. Ось Ганнуся й каже Марійці:

-Як ти можеш сміятися? Невже тобі легко? Адже твій кошик навіть важчий за мій і сили в тебе небагато.

-Це так,- відповіла Марійка, - але і моєму кошику є чудесне зіллячко; якщо його покласти у кошик, то ноші відчувати не будеш.

-Яке ще зіллячко? Дай його мені.

Марійка засміялася і сказала:

-Дати його тобі не можу, та якщо хочеш, то скажу, як воно називається. Зілля це – терпіння.

Тетянка. Засиділися уже, пішли у «Царівну» грати.

Усі. Ходімо, ходімо.

Оленка. Я, я буду царівною.

Іринка. А кого виберемо царенком?

Катруся. Андрія.

Хлопці й дівчата, узявшись за руки, стають у кружок, вибирають "царевича" й "царівну". "Царівна" перебуває в крузі, "царевич" - за кругом. Усі співають;
Ой у городочку царівна,
А за городочком царів син, царів син.
Приступи, царенко, близенько, близенько.
Поклонись царівні низенько, низенько.
Приступи, царенко, ще ближче, ще ближче,
Поклонись царівні ще нижче, ще нижче.
Пророби царівні вороточка, вороточка,
Вивези царівну з городочка, з городочка.
Обведи царівну кругом ряду, кругом ряду.
Та й постав царівну у ряду, у ряду.

"Царевич" виконує всі обов'язки, які йому приспівують, бере царівну за руку і ставить уряд поруч із собою. Потім вибирають інших "царевича" й "царівну".

(За сценою чути голоси,дітей кличуть додому)

Мати. Олено, Тетяно! Пізно вже, ідіть додому, і вас, хлопці, мати кликала. Завтра уже зустрінетеся, розходьтеся.

Тарас. Давно ми гуляємо. Андрію, виходь завтра раніше, підемо коників ловити, змія запускати. (Діти розходяться)

Сцена 2

(Помешкання половецького хана. Він лежить, а дівчата виконують танок)

Донька хана. Тату, тату, тобі сумно, не їсиш, а серед ночі плачеш, бідний та зітхаєш, сну не знають твої очі.

Ні від кого ти не маєш ні утіхи, ні поради. Світ увесь тобі здається без краси і без принади.

Хан.  Як радіти, веселитись, коли брат твій у неволі, забуває всю родину, то ж не має щастя-долі.

Донька. Так поклич гудця до себе, може, він нам допоможе.

(Входить гудець: чоловіку полотняній сорочці, штанях, велика сумка за плечима, у руках ціпок. Кланяється ханові)

Хан. Слухай, старче, ти шугаєш

ясним соколом у хмарах,

сірим вовком в полі скачеш,

розумієшся на чарах.

Божий дар ти маєш з неба

Людям долю віщувати,

Словом-піснею своєю

Всіх до себе привертати.

Ти піди в чужинську землю

Ворогів наших країну,

Відшукай там мого сина,

Мою любую дитину.

Розкажи, як побиваюсь

Я за ним і дні, і ночі,

Як давно вже виглядають

Його звідтіль мої очі.

Заспівай ти йому пісню нашу рідну,

щоб згадав він степу рідного привілля.

Сцена 3

(Вечір. Поселення, неподалік ліс. Виходить гудець, сідає на колоду, ламає хліб. Неподалік чути дівочий голос. На сцену виходять дівчата)

1-ша дівчина. Ой, дідусю, вечір пізній, час додому, спочивати, сили всім то набирати.

2-га дівчина. Часом, Ви не заблукали? Шлях покажем.

3-тя дівчина. Чом  Ви, старче, зажурились? Може, ми Вас чим розрадим?

Гудець. Йду, шукаю я хлопчину половецького, хана найулюблену дитину. Взяли його під час походу з ясирем і потім залишили там за вроду.

Час минав, і став помалу

Рідний край він забувати.

Край чужий, чужі звичаї,

Як за рідні уважати.

Тож іду я в край розкішний з тягарем на серці, і не знаю, чи розтоплю, я юнацьке серце.

1-ша дівчина. Ой, дівчата, допоможем чоловіку піснею вільного народу?

(Виконують пісню «Мій краю рідний» Р. Свистуна)

2-га дівчина. Про славетнії події і безкраїї поля. Про походи молодецькі і тяжкі літа. Може, серце все відчує і згада дитя.

(Дівчата співають пісню. На екрані - степ, ліси і ріка.З’являються на другому плані хлопці, вони граються. Дівчата відходять. Хлопці продовжують гратися)

Гудець. Спів цей сильний, дужий

Не вразив юнацьке серце:

Він сидить німий, байдужий…

(Схиляє голову)

Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде.

Але… Ні, ще є надія! Тут, на грудях, в сповиточку!

(Тремтячими руками роздирає сорочку і виймає пучечок зілля з-за пазухи. Дає понюхати Андрієві. Той бере траву, піднімається на ноги)

Андрій. Рідний степ – широкий, вільний

Пишнобарвний і квітчастий -

Раптом став перед очима,

З ним і батенько нещасний!..

Воля, воленька кохана!

Рідні шатра, рідні люди…

Все це разом промайнуло,

Стисло горло, сперло груди.

Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати.

(Забирає гудця і йде з ним)

Сцена 4

(У рідному  домі)

Андрій.

Рідний край, моя домівка, що є кращеє за все це.

Добре, що не відцурався, не забув тебе я, неньку.

Не сховав я жаль до тебе і любов в своїм серденьку.

(Звертається до батька)

Вибач, що блукав я без дороги, але взяв я того зілля, того зілля-привороту, що на правий шлях направив – шлях у край свій повороту.

(Співають пісню про родину. На сцену виходять усі учасники)

Додатки

Мій краю рідний

Р. Свистун

Мій краю рідний, Україно!

Шумлять гаї, цвітуть сади.

Живи, воскресла Батьківщино!

У чарах дивної краси.

    Ти довго мучилась, терпіла,

    надії в муках берегла.

    Коритись ворогу не хтіла

    І в рабстві жити не могла.

Тобі кайдани одягали,

на суд неправедний вели.

Тебе невинну катували –

вінок терновий одягли.

    Коли синів – своїх героїв

    на бій кривавий оддала,

    чекала, плакала, молилась

    і пам'ять вічну зберегла.

Твої герої воскресають

і за свободу в бій ідуть.

Твої герої – не вмирають

і невмирущими живуть.

Пісня про родину

Родина

Слова:

Вадим Крищенко

Музика:

Олександр Злотник

Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок – надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
Приспів:
Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.
 В морі спокуси є хвилі великі,
 Та не забудь у захопленні ти,
 Що лиш родина – бальзамові ліки,
 Ліки від старості і самоти.
 Все відцвітає, і жовкне, і гине,
 Вітром розноситься, ніби сміття...
 Тільки родина, як вічна зернина,
 На невмирущому полі життя.
Приспів (3)

Українська родина

В житті блукаєм часто

далекими стежками

І є чиїсь ми з вами і

доньки, і сини.

А теплий вогник

хати тата й мами

Висвічує тремтливо

дорогу у світи.

Приспів:

    Українська родина

    — зернинка народу,

    Джерело поколінь і

    пісень глибина.

    Українська родина:

    батько й мати,

    дитина,

    України моєї

    берегиня свята.

2.Криниця роду

чиста живить

спраглі душі,

Шанує мудрість

силу і молодощі

вчить.

Дарує вишиванки з

писанками,

Наповнює любов'ю,

дає наснаги жить.

    Приспів.

    3.Нехай радіють

    діти у батьківських оселях,

    Не знають українці

    ніякої біди.

    Родини піднімають

    Україну

    І будуть разом з

    нею сьогодні і

    завжди.

Приспів.

Тема. Лексичне значення слова.

Ознайомлення із словниками

Мета.  Дати поняття лексикології, лексики, лексичного значення, вчити учнів визначати значення слів, ознайомити із словниками;

розвивати зв’язне усне і писемне мовлення, навички роботи із словниками, збагачувати уяву учнів;

виховувати повагу до української мови та літератури, до творчості митців України, зокрема Тараса Григоровича Шевченка

Тип уроку.  Вивчення нового матеріалу

Обладнання. Схеми, плакати, портрет Т.Г.Шевченка, малюнки, рушники, фонозапис

План та хід уроку

1.Оргмомент

2.Повідомлення теми і мети уроку

Девіз уроку

З любов’ю і журбою наодинці;

Із невмирущим словом Кобзаря,

Ми, українці, - всюди українці;

Допоки світить нам одна зоря!

                                                     А.Матвійчук

Учитель. Сьогодні на уроці ми починаємо вивчення нового матеріалу, дізнаємося  більше про мовознавчу науку, про розмаїття нашої мови, представлене безліччю українських слів, про їх значення. А допоможе нам подорожувати безмежними полями української мови наш великий... А хто? Ви самі зараз відгадаєте.

1. (Звучить мелодія „Реве та стогне Дніпр широкий”)

Учитель. Хто автор цих відомих усім рядків? Так, це наш Тарас Шевченко. Тому девізом уроку і є слова...(учитель читає девіз уроку, розміщений на дошці). І дійсно, немає жодного українця, який не знав би, хто такий Тарас Шевченко. Багато наших письменників починали свою освіту із збірочки Шевченка. До речі, як вона називається? Із „Кобзарем” наші воїни йшли у бій. Ми з вами теж українці, на уроці у пригоді нам стануть скарби Тараса Григоровича Шевченка.

2. Актуалізація опорних знань

Вправа «Мікрофон»

• Пригадаємо частини мови. На які групи вони поділяються? Наведіть приклади
• Які частини мови належать до самостійних?
• Назвіть службові частини мови
• Визначте частини мови у поданому реченні   

«Поетична хвилинка»

Учитель показує малюнок, виконаний до твору «За сонцем хмаронька пливе»

- Дивно, а де ж речення? Не розумію. Може, ви  мені допоможете? (Учні кажуть початок вірша, а на дошці він уже написаний із зворотної сторони, закриває учитель дошку). Дякую, що      допомогли. Запишіть це речення, визначте частини мови.

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає,

І сонце спатоньки зове

У синє море...

-Як називається розділ науки про мову, що вивчає частини мови?

4.  Вивчення нового матеріалу

1. Прочитати вірш, дати відповіді на питання, записати їх

Встала весна,

Чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

А на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають...

• Про яку пору року йде мова?
• Які весняні квіти згадуються у творі Т. Шевченка? (Ряст, барвінок)

-  А чи є пташки у творі  Кобзаря? (Жайворонок, соловейко)

Учитель. Отже, в українській мові кожне самостійне слово щось означає. Це і називається лексичним значенням слова. Усі

слова, які є у нашій мові, становлять її словниковий склад або лексику. А розділ науки про мову, що вивчає значення слів,

їх вживання, називається лексикологією.

Робота з підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу

- А зараз ми прослухаємо загадку від Тараса Шевченка. Прочитайте вірш. Чому гай одягається тричі на рік? Поясніть, що це за одяг?

Ой діброво – темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік...

Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом, -

Аж сам собі дивується

На свою діброву...

Надивившись на доньку

Любу, молодую,

Візьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою, -

Та й спать ляже, втомився

Турботою такою.

(Слова риза і габа залишаємо на дошці збоку, а  пояснимо при вивченні словників).

Хвилинка релаксації

(Учитель читає вірш Дмитра Білоуса    „Клумачний словник”)

Учитель. Ось ми й прийшли до другої частини нашого уроку – знайомство із найрізноманітнішими книгами нашої мови -  це словники. Із них можна дізнатися про всі таємниці слів: і написання, і значення, і походження, і переклад, і значення виразів та багато іншого.

5 Звернемося до підручника.

6.Робота в учнівських словничках-довідничках.

Записуємо скорочено про словники схему

Словники:

• орфографічний – написання слів;
• фразеологічний – стійкі звороти і їх значення;
• етимологічні – походження слів;
• іншомовних слів – про слова з інших мов;
• синонімів – подає близькі за значенням слова;
• власних імен – походження імен, що вони означають;
• перекладні – переклад слів з різних мов;
• тлумачні – значення слова.

Учитель. Повернемося до великого Кобзаря, його рядки допоможуть вам у роботі із словниками.

Запишіть рядки Тараса Шевченка, знайдіть у словнику виділені слова та вислови, поясніть їх правопис чи значення.

(Учитель роздає дітям словники. Тут же визначають і значення слів риза і габа.)

Ще треті півні не співали,

Ні/хто, ні/де не гомонів,

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз/у/раз скрипів.

6. Підсумок уроку

-Лексичне лото „Знайди пару”

Учні одержують картки з написами і повинні стати попарно, відповідно до правил.

Лексика, лексичне значення, лексикологія, морфологія; словниковий склад мови, значення слова, вивчає значення слів, частини мови.

-Розкажіть про словники, користуючись записами у словничку-довідничку.

8. Домашнє завдання.

Тема уроку. Часи дієслів

Мета уроку.  Навчати учнів розрізняти дієслова кожної часової форми, ставити до них питання;

вчити учнів відчувати естетичну насолоду від творів Т.Г. Шевченка і умінню оформляти свої думки в усному і писемному мовленні.

Обладнання. Портрет Т.Г.Шевченка, українські рушники, презентація “Часи дієслів”, проектор, фонозапис.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу   

План та хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя.

Щовесни, коли тануть сніги,

і у барвах заграє веселка,

скільки є у нас сили й снаги,

ми шануємо пам’ять Шевченка.

У ці березневі дні  виповнилося ... роки від дня народження геніального сина нашої України – Тараса Григоровича Шевченка.

Епіграфом до нашого уроку я взяла слова відомого українського поета Івана Неходи. Роботу сьогодні  ми пов’яжемо із тими творами Кобзаря, які ви вже знаєте, ви їх вчили у молодших класах, у 5 – 6 класах на уроках української літератури, проводили ранки, уроки – бесіди позакласного читання і почуєте нові, яких, можливо, ви ще не знаєте. Нехай ці вірші допоможуть вам вивчити одну із прекрасних, найнепосидючіших, рухливих, частин мови – це дієслово. Ми відчуємо, як любив Шевченко цю частину мови, як використовував дієслова при написанні творів.

Вправа «Репортер»  

• Що називають дієсловом?
• Що таке неозначена форма дієслова?
• Як пишеться не з дієсловами?
• Які є види дієслів?

Отже, перший етап уроку ми побудуємо на тих знаннях, які ви вже маєте.

ІV. Актуалізація знань

Вибірковий диктант «Знайди мене»

Із вірша виписати дієслова

1. Тече вода з-під явора,

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина .

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою,

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

2.Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

3. Сонце гріє, вітер віє,

З поля на долину,

Над водою гне з вербою

Червону калину...

Поставте крапку з комою і випишіть дієслова з часткою НЕ.

- Тече вода в синє море,

та не витікає,

пливе човен води повен,

ніхто не спиняє.

• Не спалося, а ніч, як море.
• Не гріє сонце на чужині.
• Не вертаються три брати – по світу блукають.
• Думи мої, думи мої, ви мої єдині, не кидайте хоч ви мене при лихій годині.
• Не плач, небого, не журись.
• Всього надбав роботяга, та не придбав долі.
• Добре тому багатому,  його люди знають, а зо мною зустрінуться – мов недобачають.

Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.

• Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів.

V. Вивчення нового матеріалу

• Пригадайте відомості про часи дієслова,

одержані вами у молодших класах.

• Скільки часових форм має дієслово?
• На які питання відповідають дієслова кожного часу?

Робота з таблицею.

• Що нового ви довідались із таблиці про дієслова?

Розказати за таблицею

Майбутній час означає, що дія ще колись тільки відбудеться.
• Дієслова теперішнього часу називають дію , яка відбувається зараз, в момент розповіді.
• Дієслова минулого часу, означають минулу дію, вже зроблену, вона була до моменту розповіді, раніше.
• На які питання відповідають дієслова кожного часу?

«Хто швидше». Розподіли вибрані дієслова за часовими формами

Учень читає уривок з повісті Степана Васильченка  „Дитинство Шевченка”. Опис Шевченкової хати.

“... невесела у Шевченка зимою та восени хата – стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялась, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата – суму мов не було того...”

-Розділіть зошит на три колонки і запишіть у них  дієслова теперішнього, минулого, майбутнього часу.

Учень читає уривок з поеми  „Сон”

Світає, край неба палає,

Соловейко в темнім гаю,

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

«Послухаємо  Т.Г. Шевченка»

Учень виразно декламує уривки, інші визначають часові форми

Теперішній час

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива.

Минулий час

Гомоніла Україна, довго гомоніла,

Довго-довго кров степами

Текла – червоніла.

Майбутній час

Як понесе з України у синеє море , кров ворожу,

От тоді я, і лани, і гори -  все покину і полину до самого Бога молитися.

«Вправний мовознайко»

Зробити синтаксичний розбір речення.

1.За сонцем хмаронька пливе, червоні поли    розстилає, і сонце спатоньки зове у синє море.

2.Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

«Мить творчого натхнення»

Від неозначеної форми дієслова, утворити дієслова теперішнього і минулого часу.

1). (Світати), край неба (палати), соловейко в темнім гаї, сонце (зустрічати).

2). (Встати) сонце, чорну землю сонну (розбудити), (уквітчати) її рястом, барвінком  (укрити).

Слухаємо фонозапис вірша Т.Г.Шевченка  „ Зоре моя вечірняя”

Після прослуховування пропоную дітям скласти твір-мініатюру: «Яке враження справляє на вас поезія Кобзаря?»

VІ.  Домашнє завдання

Вдома закінчити написання твору-мініатюри та вивчити правила

VIІ. Підсумок уроку

«Мозковий штурм»

1. Скільки часових форм має дієслово?
2. На які питання відповідють дієслова теперішнього часу? Наведіть приклад.
3. Які питання має минулий час? Наприклад.
4. Назвіть питання майбутнього часу. Наведіть приклад.

Мистецтво бути подружжям

(Заняття факультативного курсу)

Мета. Дати визначення поняття «подружжя», визначити риси характеру, які сприятимуть створенню міцної та щасливої сім’ї; виховувати повагу та любов один до одного; розвивати критичне мислення, вміння робити висновки, застосовувати здобуті  знання у спілкуванні з людьми

Основні поняття: подружжя, шлюб, сім’я, щастя, любов, самопожертва

Ключ до уроку:

«До Вашого берега човен мій тихо причалить,

Але перевізника в серці своїм утоплю»

                                                               Ф. Гуменюк

«Найсильнішим оберегом завжди була і буде Любов  і якщо додавати її до всього, чого торкається людина,  то з часом не буде від чого захищатись»

Хід заняття

І.  Оргмомент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Чоловік й дружина разом

Лук нагадують нам, часом,

Із міцною тятивою,  

Що згина його дугою.

Хоч вона його неволить –

Розпрямитись не дозволить.

Та від того він є сильний

І корисний, і красивий.

Тятива його хоч тягне –

Бути разом завше прагне.

Разом двоє – сильна зброя,

А окремо – є нікчеми. (Пилип  Тихий)

ІІІ. Повідомлення теми та мети.

Учитель. У Біблії говориться: «Бог створив людину за образом Своїм … чоловіка і жінку створив» (1:27). У Книзі Буття є розповідь про створення людини: «Навів Господь Бог на людину міцний сон, і коли він заснув, узяв одне з ребер його … І створив Господь Бог з ребра, узятого в людини, дружину» (2:21-22). Бог вирішив створити Єву, бо «недобре бути чоловікові одному» (2:18).

Згідно з Біблією, Єва – перша жінка, створена Господом і призначена бути дружиною Адама. Ім'я «Єва» пов'язане зі словом «хайім», «життя»; Єва отримала це ім'я тому, що вона була «матір'ю всіх живущих» (Буття 3:20).

Тому від створення світу люди були поєднані, вони продовжували життя, створюючи сім’ї. Сьогодні ми з вами спробуємо розібратися на уроці, що таке подружжя, які риси характеру повинні мати він та вона, щоб життя майбутньої сім’ї мало щастя, достаток і любов. А коли щаслива сім’я, то і країна буде процвітати, адже із родин складається будь-яка держава.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

(Учитель задає питання, разом із класом обговорюємо, а визначення із словника чи Кодексу роблять раніше підготовлені учні).

Учитель. Кого ми можемо назвати подружжям?

Учень. Подружжя  складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Учитель. Що таке шлюб?

Учень. Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. Аналізуючи положення даної статті, можна дійти висновку, що подружжям є лише особи, які перебувають у шлюбі та, відповідно, іменуються чоловіком та дружиною. Однак особи, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, за змістом СК, вважаються сім’єю.

Учень. Шлюб (від слов'янського «слюб» – з'єднання за любов'ю) – історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком та жінкою, яка визначає їхні права та обов'язки одного щодо іншого й щодо дітей. Шлюб тісно пов'язаний із сім'єю.

Учитель.  Навіщо людям вступати у шлюб? Яка його суть?

Учень. Суть шлюбу визначається встановленими суспільними відносинами. Шлюб здійснюється для утворення сім'ї, народження дітей, спільного проживання і утворення спільної власності. Права і обов'язки людей, які вступають у цивільний шлюб, закріплені у законодавстві,  яке може бути дуже різним у різних країнах, і яке змінювалося впродовж епох. Законодавства сучасної ери, зокрема законодавство України, здебільшого передбачають рівні права та обов'язки шлюбних партнерів.

Учитель. Яким може бути шлюбний вік?

Учень. Шлюбний вік в Україні для жінок – 18 років, для чоловіків – 18 років, однак за заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Орган державної реєстрації цивільного стану зобов'язаний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми, як майбутніх подружжя і батьків, обов'язками та попередити про відповідальність за приховування перешкод до реєстрації шлюбу.

Учитель. Чи пов’язане весілля із подружжям? Що це таке?

Учень. Весілля – комплекс церемоній і обрядів, часто народних традицій, пов'язаних з укладанням шлюбу; має етнічні, релігійні, географічні та інші особливості у різних народів і у різних країнах.

Учитель. Чи існував в Україні такий обряд?

Учень. Українські традиційні весільні обряди виникли на основі давньослов'янських, хоча з часом набули ряду місцевих відмінностей (наприклад, весільна обрядність у гуцулів на Закарпатті). На процес проведення обрядів також вплинуло введення християнства.

Українські весілля повсюдно зберігали певні елементи архаїки, являючи собою театралізовані дійства, супроводжувані безліччю обрядів, народних пісень тощо. При всій різноманітності весільних обрядів в Україні у них чітко виділяються такі складові частини.

Традиційні весільні обряди в українців співіснували і співіснують з релігійним – вінчанням у церкві. До XVII ст. часто практикувалось весілля без вінчання, а вінчання могло проходити значно пізніше, навіть через декілька років.

Весільним одягом у той час було традиційне вишите українське народне вбрання. На весілля одягали нові речі, які можна було носити пізніше. Традиція вдягати білу сукню масово ввійшла лише в середині 20-го століття. На Західній Україні подеколи і досі справляють весілля в традиційному народному одязі. З 2000-х почастішали випадки проведення весілля в традиційному українському одязі і на решті України.

Весілля є прив'язаним до релігійного календаря. Так, сезон весіль починається після Великого посту.

Учитель. Який твір ми вивчили на уроці української літератури, де докладно описаний обряд сватання?

Учень. Повість Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся».

V. Систематизація та узагальнення вивченого.

Учитель. Подружжя – це зовсім чужі люди, які вирішують жити разом. Яке найголовніше почуття повинно виникнути між ними? Так, це любов. Господь, даючи заповіді людям, говорив: "Заповедь новую даю вам, да любите друг друга; как Я возлюбил вас, так и вы да любите друг друга" (Иоанн).

Метод «Мікрофон»

–По відношенню до кого може виявлятися любов?

(До батьків, рідних, школи, Батьківщини, рідного краю, природи, коханої людини, а Господь говорив, щоб любили навіть ворогів …).

Учитель. Які риси характеру повинно мати подружжя, щоб мати міцну сім’ю?

Складаємо таблицю позитивних та негативних рис, обговорюємо у ході записів.

Риси характеру подружжя

зміцнюючі                                              руйнуючі

любов                                                     прискіпливість

працьовитість                                        брехливість

скромність                                             лицемірство

поступливість                                        грубість

вміння змовчати                                    бажання мати більше

розсудливість                                         неповага один до одного

доброта                                                    гордість

Учитель. Які риси характеру ви хотіли б бачити у своєї половини? Запишіть і розкажіть. (Учні працюють у зошитах. Після чого зачитують, пояснюють свій вибір).

Учитель. Переглянемо уривок із фільму «Сватання на Гончарівці» за повістю Г. Квітки-Основ’яненка (коли Стецько сватався до Уляни). Чому між ними не могло бути подружньої пари?

Учень. Бо він був недотьопою, не сповна розуму. Такий парубок не міг створити щасливу сім’ю. У фільмі це смішно, але насправді за такого, як Стецько, ніхто б не вийшов заміж.

Учитель. Якою ми побачили Уляну? Які раси характеру можна виділити?

Учень. Вона красива, розумна, дотепна, весела, кмітлива…

Учитель. Яке уявлення мав Стецько про дружину, що він хотів від сімейного життя?

Учень. Смачно поїсти, побити жінку, поспати …

VІ. Підсумок уроку.

Учитель. Складіть сенкан про дружину (хлопці), про чоловіка (дівчата).

Сенкан – це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (зазвичай це іменник).
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника).
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (зазвичай це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова – синоніма до першого слова, в ньому виражається сутність теми, ніби робиться підсумок.

VІІ. Домашнє завдання.

Учитель. Підготуйте розповідь про щасливе подружжя вашої родини. По можливості, принесіть фото.

ФОТОГАЛЕРЕЯ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антош Г. Стимулюймо учнівську творчість / Г.Антош //Дивослово. – 2005. – №4. – С. 21–28.
2. Великий тлумачний словник української мови/ Упорядник Т.В. Ковальова. – Харків : Фоліо, 2005. – 767 с.
3. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / Упорядн. Л. Галицька. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005р. – 128 с. (Б – ка  «Шк. світу»)
4. Калошин В.Ф. Розвиток творчості учнів / В.Ф.Калошин, Д.В.Томенюк, Л.Л.Сушенцева. – Х., 2008.                    
5. Куцевол О. Портрет творчого вчителя літератури / О.Куцевол // Дивослово. – 2007. – №1. – С. 24–30.
6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004р. – 192с.
7. Популярна юридична енциклопедія/ В.К. Гіжевський, В.В. Головченко та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
8. Українська мнувшина: Ілюстративний етнографічний довідник/ А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх та ін. – К. : Либідь, 1994. – 256 с.
9. Українське народознавство: Навчальний посібник /за ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів. : Фенікс, 1994. – 608 с.
10. Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання української літератури / Г.Токмань // Дивослово.– 2002. – №10. – С. 39–45.

Електронний ресурс

http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-ditey/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

http://posibnyky.vntu.edu.ua/psihologiya/r272.htm